Introduced Trees in Park-monument of Landscape Art in Poltava City
Raktažodžiai:
introduction, specie, park-monument of landscape art, sustainability, growth, selection category, reproduction, complex estimationSantrauka
The history of establishment of four park-monuments of landscape art in Poltava city – Korpusnyj Garden, Petrovsky Park, Poltava City Park, Park “Peremoga” were revealed and the dynamics of their species composition was outlined. The results of 19 non-native tree species researches in four parks of Poltava city are presented. Indicators of growth rate and reproduction intensity, stem quality, resistance to climatic factors, pests and diseases of non-native tree species are compared to native species. According to the results of the complex evaluations, the species are suitable for forest plantation, protective stands and green areas creation in temperate continental climate of Ukraine conditions.
Nuorodos
Байрак, О. и Самородов, В. (2012). Дендропарки Полтавщини: Тенденції збагачення та збереження колекцій. In Международные чтения, посвященные 110–летию со дня рождения доктора биологических наук, професора Л. И. Рубцова, Київ, 15–18 мая, 2012: (c. 89–93). Киев: Национальный ботанический сад (НБС) им. Н.Н. Гришко НАН Украины.
Байрак, О., Самородов, В. и Панасенко, Т. (2007). Парки Полтавщини: Історія створення, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження і розвитку. Полтавське відділення Українського ботанічного т-ва, 255–266.
Байрак, О., Яценко, Я. и Халимон, О. (2002). Історична та науково-освітня цінність Полтавського міського парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва. Сучасні проблеми інтродукції рослин та збереження біорізноманіття екосистем, 7–9.
Берглезов, Ф. (1928). Дендрологічний сад садово-городнього господарства Полтавського с.–г. Політехнікуму. Записки Полтавського сільсько-господарського політехнікуму, 137–176.
Былов, В. Н. (1978). Основы сравнительной сортооценки декоративных растений. Интродукция и селекция цветочно-декоративных растений, 7–31.
Висоцька, Н. (2010). Комплексна оцінка успішності інтродукції видів роду PICEA А. Dietr в умовах Сходу України: Автореф. дис. канд. с.– г. наук. Харків.
Волосянчук, Р., Лось, С. и Торосова, Л. (2003). Методичні підходи до оцінки об’єктів збереження генофонду листяних деревних порід in situ та їх сучасний стан у Лівобережному лісостепу України. Лісівництво та агролісомеліорація, 104, 50–57.
Географічні відомості про місто Полтава. (2011). Интернет ссылка: www.rada-poltava.gov.ua/city/
Іллічевський, С. (1927). Акліматизовані деревні породи м. Полтави. Труди сільсько-господарської ботаніки, 4, 146–153.
Калиниченко, А. (1978). Оценка адаптации и целесообразности интродукции древесных растений. Бюл. ГБС, 108, 3–8.
Липа, О. (1960). Визначні сади і парки України та їх охорона. Київ: Вид-во Київського ун- ту.
Лось, С., Нейко, І., Григорьєва, В. и Плотнікова, О. (2012). Результати випробування 25-річних потомств плюсових дерев дуба звичайного на Хмельниччині. Лісівництво і агролісомеліорація, 120, 44–50.
Методика проведення експертизи сортів рослин групи декоративних, ефіроолійних, лікарських, лісових на придатність до поширення в Україні (ПСП). (2014). (За ред. С.Ткачик). Київ.
Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. (1987). Киев: Урожай.
Панасенко, Т. (2005). Історія формування осередків культивованої дендрофлори Полтавщини. Інтродукція рослин, 4, 71–76.
Панасенко, Т. и Ворцепньова, М. (2004). Сучасний стан озеленення м. Полтава. Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України (до 115-річниці М. І. Гавриленка), 295–296.
Рекомендації зі створення лісонасінної бази найперспективніших інтродуцентів деревних рослин. (2008). (Укладачі: Лось С. А., Орловська Т. В., Григорьєва В. Г.). Харків.
Халимон, О. (2004). Вплив рекреаційного навантаження на видовий склад дендрофлори Полтавського міського парку. Полтавський краєзнавчий музей: Збірник наукових статей 2001–2003 рр. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток, 356–396.
Халимон, О. (2009). Петровський парк: погляд крізь призму часу. Полтавська битва 1709 року погляд крізь призму трьох століть 1709–2009, 238–255.
Халимон, О. (2009). Полтавський міський парк: історія і сучасність (територія, пов’язана з подіями Північної війни). Полтавська битва 1709 року погляд крізь призму трьох століть 1709–2009, 180–238.
Халимон, О. В. (2012). Ювілей Полтавського міського парку. Світ довкілля, 21, 30–32.
Байрак, О., Самородов, В. и Панасенко, Т. (2007). Парки Полтавщини: Історія створення, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження і розвитку. Полтавське відділення Українського ботанічного т-ва, 255–266.
Байрак, О., Яценко, Я. и Халимон, О. (2002). Історична та науково-освітня цінність Полтавського міського парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва. Сучасні проблеми інтродукції рослин та збереження біорізноманіття екосистем, 7–9.
Берглезов, Ф. (1928). Дендрологічний сад садово-городнього господарства Полтавського с.–г. Політехнікуму. Записки Полтавського сільсько-господарського політехнікуму, 137–176.
Былов, В. Н. (1978). Основы сравнительной сортооценки декоративных растений. Интродукция и селекция цветочно-декоративных растений, 7–31.
Висоцька, Н. (2010). Комплексна оцінка успішності інтродукції видів роду PICEA А. Dietr в умовах Сходу України: Автореф. дис. канд. с.– г. наук. Харків.
Волосянчук, Р., Лось, С. и Торосова, Л. (2003). Методичні підходи до оцінки об’єктів збереження генофонду листяних деревних порід in situ та їх сучасний стан у Лівобережному лісостепу України. Лісівництво та агролісомеліорація, 104, 50–57.
Географічні відомості про місто Полтава. (2011). Интернет ссылка: www.rada-poltava.gov.ua/city/
Іллічевський, С. (1927). Акліматизовані деревні породи м. Полтави. Труди сільсько-господарської ботаніки, 4, 146–153.
Калиниченко, А. (1978). Оценка адаптации и целесообразности интродукции древесных растений. Бюл. ГБС, 108, 3–8.
Липа, О. (1960). Визначні сади і парки України та їх охорона. Київ: Вид-во Київського ун- ту.
Лось, С., Нейко, І., Григорьєва, В. и Плотнікова, О. (2012). Результати випробування 25-річних потомств плюсових дерев дуба звичайного на Хмельниччині. Лісівництво і агролісомеліорація, 120, 44–50.
Методика проведення експертизи сортів рослин групи декоративних, ефіроолійних, лікарських, лісових на придатність до поширення в Україні (ПСП). (2014). (За ред. С.Ткачик). Київ.
Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. (1987). Киев: Урожай.
Панасенко, Т. (2005). Історія формування осередків культивованої дендрофлори Полтавщини. Інтродукція рослин, 4, 71–76.
Панасенко, Т. и Ворцепньова, М. (2004). Сучасний стан озеленення м. Полтава. Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України (до 115-річниці М. І. Гавриленка), 295–296.
Рекомендації зі створення лісонасінної бази найперспективніших інтродуцентів деревних рослин. (2008). (Укладачі: Лось С. А., Орловська Т. В., Григорьєва В. Г.). Харків.
Халимон, О. (2004). Вплив рекреаційного навантаження на видовий склад дендрофлори Полтавського міського парку. Полтавський краєзнавчий музей: Збірник наукових статей 2001–2003 рр. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток, 356–396.
Халимон, О. (2009). Петровський парк: погляд крізь призму часу. Полтавська битва 1709 року погляд крізь призму трьох століть 1709–2009, 238–255.
Халимон, О. (2009). Полтавський міський парк: історія і сучасність (територія, пов’язана з подіями Північної війни). Полтавська битва 1709 року погляд крізь призму трьох століть 1709–2009, 180–238.
Халимон, О. В. (2012). Ювілей Полтавського міського парку. Світ довкілля, 21, 30–32.
Atsisiuntimai
Publikuotas
2018-05-08
Numeris
Skyrius
Straipsniai
